В даному уроці показується як налаштувати Visual Studio, щоб ви мали змогу компілювати проекти з OpenGL.

Прочитавши цю статтю, Ви матимете уявлення про:

1. Будову комп'ютера.
2. Яким чином він працює.
3. Як взаємодіють між собою його елементи.

Розпочнемо!

Якщо вас цікавить розробка програмного забезпечення з використанням бібліотеки OpenGL, тоді ви можете почати з перегляду уроку про встановлення OpenGL на Windows.



Завантажити файли, що використовуються в уроці.

Хороший програміст – це той, хто дивиться в обидва боки,

переходячи дорогу з одностороннім рухом

Даг Ліндер

Сьогодні ми розглянемо:

1. Розв’язок д/з минулого уроку

2. Функція rand

3. Двовимірні масиви в C++

4. Домашнє завдання

Цю програму можна написати у простому текстовому редакторі, відкомпілювати "javac <шлях до файлу>HelloWorld.java" і запустити у командній стрічці за допомогою команди "java <шлях до файлу>HelloWorld". Після компілювання у тому ж місцезнаходженні, де знаходився файл HelloWorld.java, створюється новий файл HelloWorld.class.

Якщо у вас ще не встановлено компілятора Java, то вам слід прочитати статтю про підготовку до написання программ на Java.

Перш, ніж почати писати мовою Java, спочатку потрібно зрозуміти в загальних рисах створення програми. Кожна програма Java пишеться, з допомогою клавіатури, програмістом, але сам код ніякої “цінності” для комп’ютера не має, для нього це набір текстових символів. Щоб написаний мовою Java код перетворити на вказівки для комп’ютера (власне на програму), потрібен компілятор (перетворювач, перекладач). Компілятор зчитує вихідний код і перетворює його в набір команд, зрозумілий для комп’ютера й для операційної системи, якою ви користуєтеся (Windows, Linux, Mac OS, Android...).

Мова програмування Java в першу чергу є об’єктно-орієнтованою. Щоб зрозуміти це, потрібно зазирнути в історію програмування. Самі комп’ютери ніяких мов, крім двійкових кодів, не розуміють.

Двійковий код — це набір команд 0 (немає сигналу) та 1 (є сигнал), завдяки яким комп’ютер отримує завдання, здійснює обчислення й повертає результат. Але для людини, яка хоче скласти якусь програму, надзвичайно складно мислити двійковими кодами. На початку, коли програми були нескладними, це припускалося, але з їхнім ускладненням з’явилася потреба в узагальненні та об’єднанні двійкових кодів у команди, які інтуїтивно були б зрозумілими та простими у використанні. Тому двійкові коди почали замінювати на слова, вислови та десяткові (вісімкові, шістнадцяткові) числа, а саме спілкування із комп’ютером, який і надалі працює за допомогою двійкових сигналів, здійснювалося й здійснюється за допомогою "перекладачів" — компіляторів. Певний набір висловів та  чисел перероблявся компілятором у двійкову послідовність складних команд для комп’ютера.